Закінчується зимовий святковий цикл – три великі релігійні свята зігрівають добром і злагодою наші серця, вселяють надію на те, що майбутнє буде щасливим, завтрашній день буде радісним, а Україна вільною й єдиною.

Чи не символічно, що саме по завершенню цих величних свят, понад 90 років тому відбулась віколомна подія для всього українського народу – 22 січня 1919 року дві суверенні українські держави - Українська Народна Республіка й Західно-Українська Народна Республіка – об'єдналися в самостійну соборну державу.

У цей день ми особливо повинні задумуватись над істиною: незважаючи на те, де ми народилися чи живемо – на Поліссі чи на Донбасі, Слобожанщині чи Галичині – ми є українцями, нащадками лицарів Київської Русі й запорізьких козаків. Нехай День Соборності та Свободи України назавжди буде джерелом надії на наше краще майбуття.

В єдності – наша сила! Тож слава Україні та її народові! Хай береже нас Господь! А свята йорданська вода зціляє й об'єднує наші душі, примножує достаток у кожному домі, засіває щастя при міцному здоров'ї на многії-многії літа.

Миру вам і Божої Благодаті!

З повагою Начальник відділу освіти О.А.Антипчук,

голова РК профспілки працівників освіти Л.Ф.Вознюк

(участь працівників РМЦ у спільному святкуванні Дня Соборності та Свободи Новоград-Волинського району Житомирської області та Корецького району Рівненської області )