Світ дитинства – це такий чарівний світ, в якому дитина може пограти в ляльки, в машини, в м’яч. І хоча дитинство пролітає дуже швидко, воно все-таки дуже цікаве, яскраве і веселе. Це незабутня пора, пора мрій, щирої радості і дорослішання людини. Ми не повинні забувати дитинство і повинні берегти його в своєму серці, і тоді воно не забуде нас.

Перша улюблена іграшка дитинства… У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також переживає зміни, як і світ людей. Раніше популярними були одні іграшки, тепер — інші. Придивімося, як по вулиці ідуть в дитсадок мами з малюками. Іноді дітлахи несуть в руках улюблену іграшку. Не треба пильно придивлятися, щоб побачити, що дівчатка найчастіше пригортають до себе довгоногу цибату ляльку з заморським ім’ям Барбі, а хлопчаки взагалі тримають якихось жахливих пластикових монстрів, пофарбованих в темні неприємні кольори. Такі ж іграшки заполонили й полиці наших магазинів. Вони однотипні, байдужі, холодні…

На жаль, ми забули про традиційні народні українські іграшки — добрі, веселі, яскраві, виготовлені з природних матеріалів. Вони, звичайно, не виблискують так, як глянцева холодна пластмаса, зате мають в собі набагато більше — частинку душі цілого народу.

Українська іграшка, як і саме життя нашої нації, сягає глибокої давнини. Люблячі руки мам і бабусь завжди творили для своїх малюків забавки з того, що було в домі: з клаптика тканина, рослинки чи овочу. Ляльку робили з кукурудзяного качана, возика з дерева, корівку з маленького гарбузика… Вони були простими, ці іграшки, але в них зберігалися сили землі і сонця, теплота рук рідних людей.

Здавалося б, іграшка — це дитяча забавка не варта уваги дорослої серйозної людини. Але завжди були по всій Україні майстри, які знаходили особливий сенс у виготовленні іграшок для дітей. Вправний тесляр творив із дерева коника-гойдалку. Таких коників обов’язково купували маленьким хлопчикам, і вони приносили дітям чимало щирої радості. З-поміж глиняних горщиків, тарілок, гончарі виставляли на ярмарках і півників-свищиків, і крихітний керамічний посуд. Здавна виробляли майстри в Україні й іграшки, які рухаються. Весело крутилися маленькі вітрячки, стукали молотками ведмеді-ковалі, танцювали по колу цап з козою.

Народна іграшка, створена дбайливими руками майстра не тільки несла в собі забавку, але також вважалася великим оберегом для дитини. Загалом, в Україні дітлахи полюбляли гратися іграшками з дерева, глини, з сиру та тіста, а дівчата понад усе любили ляльки-мотанки!

Мистецтво української народної іграшки з тисячолітньою традицією відроджується нині і є джерелом натхнення та творчості майстрів. До мистецтва виготовлення іграшок долучаються як дорослі так і діти. Цей вид рукоділля є одним з найзахоплюючих.

З метою виявлення, підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до творчої діяльності, створення умов для самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві та задоволення потреб дітей і підлітків у професійному самовизначенні відповідно до інтересів та здібностей

15-16 травня 2015 року на базі комунального позашкільного навчального закладу «Житомирський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді» Житомирської обласної ради вперше було проведено обласну виставку-конкурс «Іграшковий дивосвіт».

У виставці-конкурсі взяли участь 23 делегації з 5 міст та 18 районів області.

Делегація РЦТСТУМ отримала ІІ загальнокомандне місце.

Учасники виставки-конкурсу представляли  свої вироби  в номінаціях: м'яка іграшка, сувенірна іграшка,  динамічна іграшка чи маріонетка, народна лялька та авторська лялька, виконували практичне завдання за тематикою представленої роботи, а також вміло захищали свої вироби, розповідали про основні етапи виготовлення та давали відповіді на запитання членів журі і інших учасників номінації.

І місце отримала учениця 10 класу Токарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Деюн Анастасія (номінація – народна лялька).

І місце отримала учениця 9 класу Киянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ляхович Ірина (номінація – сувенірна іграшка).

ІІІ місце отримала учениця 8 класу Пилиповицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Яворська Лідія (номінація – м’яка іграшка).

Недзельська Катерина, учениця 8 класу Стрієвської ЗОШ І-ІІ ступенів зі своєю творчою роботою:

Творча робота учениці 7 класу Ярунської ЗОШ І-ІІІ ступенів Віскушенко Олександри: